суббота, 12 июня 2010 г.

Кава

Будь ласка, Зроби мені кави,
ти знаєшь, як саме люблю!
Вона заміняє мені усі страви
Й ніби присмак свободи ловлю я!

Будь ласка, добав в неї Смутку побільше
Й жодної крапелькі жалю
І хай воно буде сьогодні най гірше!
сьогодні я так бажаю!

Не треба й солодкій надії
Я її давно уже вбила!
Не змінить вона усі ці події
ЇЇ ідея змарніла...

Хай сльози минулії стануть водою
Найчистішою, з присмаоком солі
Всі вони були здобуті тобою
Колись, із хворої волі!

Якшо все змішаеш, нагрієш, розлиєш
отримаеш напій духм"яний
може всередені сам щось відчуєш,
колищньої погляд ласкавий...

Терпкий темний напій гарячий
Поллеться в середину жваво!
І знову Прокинеться орган незрячий
Поснув - бо кохання не стало...

Поснув, й захолонув...
сама вже забула
коли це все трапилось з нами
сьогодні ласкаві, а завтра байдужі
підемо чужими стежками

Зроби мени кави! Та хочь на останок!
Залиш мені цю насолоду!
І знову сама я, і знову під ранок
Отримую гірку свободу

На дні недопитая кава застине
залишиться накип від болю
А серце в сон тихій знову полине
Полишь його! Не випробовувай долі!